Символіка
Кремінна́ (у минулому — Новоглу́хів) — місто на сході України, адміністративний центр Кремінської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області. Розташоване в долині річок Красна та Крем'янка, недалеко від головної водної артерії Сходу України — Сіверського Донця.
Прадавні часи
Згідно з першими письмовими історичними документами (Геродот та інші античні історики), на всій території, що знаходиться на північ від Чорного моря (у античних авторів Понтійське море), мешкали скіфи — проте, слабозаселеність території та відсутність кордонів дозволяли здійснювати вилазки на цю територію різним кочовим народам. Зі стародавніх часів у Дикому Полі панував кочовий спосіб життя і осіле життя (цивілізація) встановлювалось з великими проблемами. Серед племен, які населяли Дике Поле — скіфи, сармати, гуни, половці, поляни (жителі Поля, полів), хазари. Все життя Дикого Поля це взаємодія і боротьба між кочовим і осілим способом життя — сармати, скіфи, гуни, хозари, болгари і греки.
Часи Дикого поля
На зміну пануванню в землях Дикого поля Великої Хазарії прийшла Київська Русь, на зміну Київській Русі — Монгольська імперія, на зміну їй — Велике князівство Литовське, потім — Річ Посполита та Московія, в часи якої кочове життя на цих теренах в стародавньому варіанті припинило своє існування.
Заснування слободи
Для українського народу, 1648—1676 роки — період Національної революції, породженої українськими реаліями раннього Нового часу складний політичний процес, що під гаслами захисту православ'я, прав і свобод Війська Запорозького й народу Руси-України поєднував у собі боротьбу за національне визволення, масовий соціальний протест і збройні форми громадянського протистояння та супроводжувався кардинальними змінами всіх сфер і рівнів життєдіяльності суспільства.
Період панування Російської імперії
Проводячи колонізаторську політику царський уряд здійснював ліквідацію автономії України. У 1765 році у зв'язку з остаточною ліквідацією царським урядом козацького самоврядування в Слобідській Україні та реорганізацією Ізюмського козацького полку в регулярний Ізюмський гусарський полк, козаки були позбавлені привілеїв та переведені до розряду військових обивателів. За соціальним станом вони стояли близько до державних селян. Слобода Кремінна швидко росла. Її населення збільшувалося за рахунок колишніх козаків Сумського та Харківського слобідських полків, а також жителів Сухаревого містечка, яке поступово втрачало своє значення (1836 року до Кремінної переселилися останні 20 дворів).